Все про гуманітарну складову - офіційно
ВАЖЛИВО

Як обрати прийнятну модель емоційної «перезарядки» у час війни – думки експертів

19 Червня 2022, 17:25

Багато українців намагаються хоч інколи відволіктися від суворих реалій жорстокої війни, що вступила чотири місяці тому у свою апокаліптичну фазу. Але зрозуміло, що в кожної людини згадані моменти абстрагування чи переключення на позитив є дуже індивідуальними й інколи у власних проявах тимчасового відсторонення можна перейти межу і нарватися на публічний осуд або втрутитися в чужий особистісний простір.

Журналісти «Главкому» днями розпитали авторитетних психологів та психотерапевтів, щоби вони порадили співгромадянам, яку модель поведінки обрати, плануючи моменти хоча би тимчасової позитивної перезарядки себе і близьких. Що нині є коректним і допустимим, який формат емоцій, особистого свята обрати, щоби не бути звинуваченим у надмірних веселощах?

Ресурсом радості можуть бути позитивні моменти боротьби, які згуртовують
Так, Олена Лещинська – професорка кафедри теоретичної та практичної психології Львівської політехніки – зауважує, що ми всі виснажуємося, зокрема емоційно, і нам слід шукати можливість відпочити, забезпечити релакс-позитив, тому дозволяти собі свята необхідно. А з іншого боку, зараз – війна, що стосується кожного. Тому дуже важливим є цілісне соціокультурне поле. Нині воно напружене. І щоб зараз вижити, нам усім треба бути консолідованими, підтримуючи цей рівень напруження. Особливо розслаблятися не можемо. І якщо потрібна радість, то її ресурсом можуть бути позитивні моменти боротьби, які згуртовують, новини про перемоги, наших героїв. Наша сила – у колективній злості до ворога, переконана пані Олена.
А от весілля, випускні – це приватні свята. Їх потрібно відзначати суворо приватно, не викладаючи ці моменти у Facebook-стрічку чи інші публічні ресурси – гучні свята недоречні, бо війна та біда, яку вона несе, стосується всіх.

Сфера послуг може виконувати корисну функцію «розрядження»
На думку психолога Валентина Кіма, наразі у соціумі триває перегляд старих соціальних установок та творення нових. Йдеться про боротьбу одразу кількох соціальних груп, адже люди залучені у війну по різному. Зокрема і в контексті емоційної заглибленості. І критика самої постановки питання про те, чи припустимо у воєнний час ходити в кіно, кав’ярні, влаштовувати сімейні чи професійні свята, лунає якраз від людей, які сильно емоційно залучені у війну.
Однозначної відповіді тут немає, каже експерт, бо будь-яка позиція піддається критиці з іншого табору. Приміром, якщо хтось стверджує, що ніякі розваги неприпустимі, доки Україна не перемогла, у відповідь посипляться заперечення від людей з груп невисокої чи фрагментарної заглибленості. І навпаки. Відповідь тут у будь-якому разі приречена на критику, бо ці групи непримиримі щодо порядку денного одна одної й по-різному сприймають образ пересічного українця та як він має поводитися.
Валентин Кім погоджується: людина має скидати напругу, бо постійний стан напруженості негативно впливає на здоров’я й сприйняття реальності. І в цьому розумінні сфера послуг – кіно, ресторани – можуть виконувати цю корисну функцію.

Завжди слід враховувати почуття тих, хто поруч
Психотерапевтка Марія Фабричева погоджується, що хоч війна триває понад 100 днів, але життя продовжується, і в людей може й не так часто, та з’являються приводи до радощів. Інколи просто хочеться зробити якусь передишку. Зрозуміло, зараз діють нові правила поведінки, які вимагають взаємоповаги. На думку пані Марії, якщо ми вирішили щось святкувати, варто це робити відповідно до цих правил, враховуючи почуття людей поруч. І завжди пам’ятати про «червоні лінії». Зокрема дуже обережним потрібно бути із алкоголем, адже його надмірне вживання здатне зняти певні моральні гальма і спровокувати небажані наслідки. Краще всі почуття, особливо спровоковані сьогоденням, проживати у тверезості.

Найголовніше зараз – залишитися людиною
А от Тіна Берадзе, лікар-психіатр і медичний психолог переконана:
влаштовувати свята під час війни – неприпустимо. І це питання не патріотизму, а співчуття, емпатії, людяності. Щоб відновити внутрішні ресурси необов’язково стрибати, танцювати чи пиячити. Можна розслабитися, підбадьоритися й в інший спосіб: почитати книжку, медитувати на природі, поспілкуватися з близькими, підтримати одне одного.

«Я би хотіла продовжити цю тему в іншому ключі, – навела показову історію пані Тіна. – У Відні, столиці Австрії, зробили кілька безкоштовних паркувальних локацій переселенцям. Але коли влада міста побачила, що на цих місцях паркують автівки класу люкс, ті зони знову стали платними».
Берадзе резюмує – натепер найголовніше – залишитися людиною…

Нагадуємо, що раніше ми писали як українці намагаються будувати плани на літній відпочинок.