Хто такі домашні працівники та які особливості їхньої праці?

Домашній працівник — це нове поняття, яке не є тотожним із надомним або дистанційним працівником.Про це РеІнформ повідомляє з посиланням на фейсбук Юридичного порадника для ВПО.

«Відповідно до нової ст. 173-2 Кодексу законів про працю домашній працівник — це фізична особа, яка виконує домашню працю у межах трудових відносин з роботодавцем. Нею вважається робота, яка виконується для домогосподарства за трудовим договором. Водночас не вважається домашньою працею робота для домогосподарства, яка здійснюється особою нерегулярно та не більше 40 годин на місяць», — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що домашні працівники можуть займатися різноманітною роботою: доглядати дітей, допомагати по господарству, готувати, бути репетиторами тощо.

Які особливості трудових відносин з домашніми працівниками?

1. З домашніми працівниками обовʼязково укладається письмовий трудовий договір, у якому зазначаються, зокрема:

• місце роботи;
• опис виду і характеру роботи у формі, достатній для розуміння особою без спеціальних фахових знань обсягу своїх трудових обов’язків;
• умови оплати праці (її розмір, періодичність, строки виплати, спосіб розрахунку, оплата роботи в нічний та надурочний час, у вихідні, святкові та неробочі дні);
• тривалість робочого часу і часу відпочинку, порядок залучення до надурочних робіт, роботи у вихідні, святкові та неробочі дні тощо.

2. У відповідному договорі, укладеному з домашнім працівником, може бути передбачено платне чи безоплатне надання роботодавцем житла домашньому працівнику в користування. У разі платного — такі відносини регулюються актами цивільного законодавства, тобто фактично йтиметься про оренду житла.Домашньому працівнику має бути забезпечена повага до його честі та гідності.

«В свою чергу домашній працівник не може збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформації про домогосподарство без згоди роботодавця, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини», — йдеться у повідомленні.

4. Домашній працівник, який проживає в житлі домогосподарства самостійно визначає місце для проведення часу відпочинку у вільний від роботи. Роботодавець немає права вимагати передати йому на зберігання будь-які документи працівника (наприклад, паспорт).

5. Трудовий договір, укладений з домашнім працівником, може передбачати періоди очікування.

«Вони вважаються годинами роботи, під час яких домашній працівник не може розпоряджатися своїм часом на власний розсуд у зв’язку з необхідністю бути готовим до виконання за дорученням роботодавця передбачених договором трудових обов’язків», — йдеться у повідомленні.

6. Кожна зі сторін має право на припинення трудового договору на загальних підставах, передбачених трудовим законодавством.

У разі звільнення з ініціативи роботодавця останній повідомляє про це домашнього працівника не менше ніж за 14 днів. Своєю чергою домашній працівник має право негайно в односторонньому порядку розірвативідповідний договір з роботодавцем у разі посягання на його честь чи гідність.

7. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування домашніх працівників здійснюється на засадах добровільності.

«Якщо домашній працівник вирішив сплачувати ЄСВ, його розмір становить 22 % суми, що визначається таким платником самостійно, але не менше за розмір мінімального страхового внеску (тобто, 1760 грн) та не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ (тобто, 26 400 грн)», — йдеться у повідомленні.

Раніше ми розповідали про те, чи можна взяти основну і додаткову відпустки під час простою.