Все про гуманітарну складову - офіційно
ВАЖЛИВО

Віцепрем’єр-міністерка Ірина Верещук у Варшаві зустрілася із представниками українських громадських організацій. Про що говорили під час зустрічі?

1 Квітня 2024, 15:27

У середу, 27 березня, в Українському домі у Варшаві відбулася зустріч представників 15 українських громадських організацій у Польщі з Віцепрем’єр-міністеркою і Міністеркою з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Іриною Верещук. Про це РеІнформ повідомляє з посиланнямна сайт відомства.

Під час заходу громадські лідери розповіли про труднощі, з якими стикаються українці у Польщі, а також представили можливі шляхи їх вирішення. Обговорювали питання освіти українських дітей у Польщі та збереження ними національної ідентичності, нострифікації освітніх документів, стандартизації навчання української мови як іноземної, перевезення гуманітарної допомоги до України, подвійного оподаткування, укладення шлюбів тощо.

Віцепрем’єр-міністерка висловила надію, що такі консультації стануть регулярними. Про що говорили під час зустрічі, докладніше розповідає портал для українців у Польщі «Наш вибір».

Підтримка національної ідентичності

На початку зустрічі всі громадські лідери одноголосно заявили про необхідність збільшення підтримки з боку України у сфері збереження української національної ідентичності за кордоном.

«Особливо це стосується українських дітей, які, перебуваючи в іноземному середовищі, втрачають зв’язок з Україною і велика частина з яких не повернеться на Батьківщину навіть після завершення російсько-української війни», – наголосив голова Українського товариства у Любліні Григорій Купріянович.

Громадські активісти визнали, що з боку України відчувається брак ефективних дій на реінтеграцію українських біженців. Крім того, досі не було створено стратегії регіонального розвитку і відбудови України.

«Це все призводить до демотивації частини учнів у вивченні української мови чи культури через нерозуміння того, коли вони зможуть повернутися на Батьківщину», – заявив лідер громадської ініціативи з відновлення місць поховань воїнів Армії УНР у Польщі та член Об’єднання українців у Польщі Юрій Рейт.

Учасники розмови погоджуються з тим, що українські учні повинні відвідувати стаціонарні польські школи, щоб здобути якісну освіту. Проте Україна має сприяти збереженню їхньої української ідентичності. Одним із рішень могло б бути державне фінансування українських шкіл у Польщі та курсів української мови для дорослих, а також проведення переговорів між українським і польським міністерствами освіти для запровадження українськомовних навчальних компонентів у польських школах.

Нострифікація українських дипломів у Польщі 

Українські вчителі у Польщі, які хочуть працювати у польських школах, зіткнулися з проблемою необхідності нострифікації дипломів – проходження процедури визнання документів про освіту. Учасники зустрічі пояснили, що дипломи спеціаліста та магістра, які були видані в Україні до 19 червня 2006 року, проходять спрощену процедуру визнання, яка триває до 60 днів, а сама процедура є безоплатною і її проводить польська Національна агенція академічних обмінів / Narodowa Agencja Wymiany Akademickiej (NAWA). Водночас освітні документи про здобуття вищої освіти, видані Україною після 19 червня 2006 року, мають пройти процес нострифікації.

«Це складна і довга процедура, яка може тривати від кількох місяців навіть до 2 років. Крім того, вона платна і коштує приблизно 3600 злотих. Очікуючи на нострифікацію освітнього документа, вчителі не можуть працювати за фахом і змушені шукати роботу деінде», – розповіла заступниця директорки Варшавської української школи Олена Свідзінська.

Учасники звернули увагу на те, що польський уряд планує з 1 вересня 2024 року зобов’язати українських дітей відвідувати польські школи та ввести для них уроки з української мови, а з 2025/2026 навчального року учні зможуть складати матуру з української мови.

«Це призведе до необхідності збільшення кількості українських вчителів у польських школах. Проте це буде важко зробити, адже їх і зараз бракує. Однією з причин цього є проблема нострифікації дипломів», – зазначила голова фонду МрійДій Лариса Жигун.

Громадські активісти наголосили, що у Міністерстві освіти і науки України є законопроєкт про взаємне визнання дипломів із Польщею, проте його необхідно доопрацювати та погодити з польською стороною, що значно полегшило б процес працевлаштування у Польщі для українських вчителів.

Отримання державних послуг дистанційно

Ще однією проблемою, з якою стикаються освітяни, є нова вимога польського законодавства, згідно з якою громадяни України (та інші іноземці), які працюють із неповнолітніми особами, мають представити витяг з українського реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

«Цей документ наразі не можна отримати дистанційно, що стає серйозною проблемою для всіх педагогічних працівників, які зараз у Польщі опікуються українськими дітьми», – підкреслила голова фонду «Український дім» Мирослава Керик.

Громадські активісти звернулися до Віцепрем’єр-міністра Ірини Верещук із проханням розширити каталог державних послуг, які громадяни України можуть отримувати дистанційно, включивши туди, зокрема, й згадану вище довідку.

Доступ українців до шкіл національних меншин

У Польщі діє п’ять шкіл з українською мовою навчання та орієнтовно 120 міжшкільних пунктів, де викладають українську мову. Проте ці освітні установи доступні лише для представників української національної меншини, які є громадянами Польщі, але не для українських громадян, які перебувають у Польщі.

«Ми вже давно звертаємося з цим до Міністерства освіти Польщі, щоб вони дозволили українським дітям відвідувати школи та міжшкільні пункти. Якби це вдалося, то наші діти отримали б більше можливостей для навчання», – акцентував голова Об’єднання українців у Польщі Мирослав Скірка.

Стандартизація навчання української мови як іноземної 

Частина учасників заходу звернула увагу на те, що досі не було створено єдиного стандарту та рівнів тестування української мови як іноземної. Національна комісія зі стандартів державної мови вже кілька років працює над таким проєктом, але поки що без результатів.

«Ви не можете скласти тест на знання української мови як іноземної за кордоном. Крім того, не створено системи оцінювання знань з української мови як іноземної відповідно до загальноєвропейської системи (йдеться про 6 міжнародних рівнів А1–С2). Це значно ускладнює вивчення української мови. Можна скласти державний іспит на володіння українською мовою в Україні, але іноземці не хочуть їхати до України, адже у нас війна», – зазначив директор Української суботньої школи у Варшаві Олександр Пустовий.

Лариса Жигун наголосила, що для розв’язання цієї проблеми Україна повинна якнайшвидше створити єдиний стандарт тестування української мови як іноземної відповідно до загальноєвропейських рекомендацій із мовної освіти.

«Паралельно до цього уряд має подати заявку на вступ до Європейської асоціації екзаменаційних рад з іноземних мов ALTE, яка власне і займається цим процесом», – розповіла Лариса Жигун.

Укладення шлюбу у Польщі

Черговою бюрократичною проблемою, з якою стикаються українці у Польщі, є укладення шлюбу.

«Шлюб іноземців у Польщі чи поляка з іноземцем є складною процедурою. Щоб зареєструвати шлюб, необхідно представити довідку, що відповідно до законодавства країни походження особа може укладати шлюб. Проте Україна таких довідок не видає, як і низка інших країн у світі. Тому такі особи змушені звертатися до польського суду, щоб він звільнив їх від її надання і підтвердив можливість такої особи укладати шлюб. Проблема у тому, що такий розгляд може тривати навіть до пів року», – зауважив представник релігійної громади греко-католицької парафії блаженного Миколая Чарнецького у Варшаві Петро Петреній.

Учасники заходу зазначили, що ця проблема могла б бути вирішена завдяки оптимізації роботи українських консульських установ у Польщі, які також мають право реєструвати шлюби. Проте запис на візит до консульства через електронну систему є вкрай важким через значну кількість охочих, зазначив Петро Петреній.

Ввезення гуманітарної допомоги до України

Представники громадських організацій, які займаються збором гуманітарної допомоги для українських військових, звернулися до Ірини Верещук із проханням переглянути постанову Кабінету Міністрів України № 953 «Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану». Відповідно до нового порядку, вся ввезена допомога має реєструватися в електронній автоматизованій системі із чітким переліком усіх товарів.

«Це був сильний удар та ускладнення для малих організацій, адже відтепер їм потрібно ставати в реєстр, а вони бояться звітності та можливих покарань за невчасне чи неправильне подання звітів. Думаю, що після 1 квітня, коли остаточно зникне можливість ввезення гуманітарної допомоги за звичайними паперовими деклараціями, а тільки після реєстрації в електронній системі, дуже багато організацій просто перестануть відправляти допомогу», – розповіла очільниця фонду Uniters Галина Андрушков.

Про цю проблему згадала й керівниця фонду «Євромайдан-Варшава» Наталія Панченко, яка наголосила на бюрократії та зайвій звітності в питаннях транспортування гуманітарної допомоги.

«Наприклад, до нас прийшов власник великої польської компанії, який хотів передати в Україну три вантажівки хороших лікарняних ліжок. Він звернувся з проханням, щоб ми допомогли з оформленням документів і транспортуванням в Україну. Проте ми змушені були йому відмовити власне через паперову роботу. Крім того, українські лікарні чи інші державні установи бояться приймати такий вантаж через складний процес звітності», – зазначила Наталія Панченко.

Подвійне оподаткування

Мирослава Керик звернула увагу на те, що особи, які віддалено працюють в Україні, досі сплачують податки двічі. Українські працедавці перераховують зарплату на банківські рахунки вже після утримання ПДФО, а громадяни України, які є польськими податковими резидентами, сплачують зі своєї зарплатні PIT (аналог українського ПДФО), через що відбувається подвійне оподаткування доходів. Системи повернення неправильно сплаченого ПДФО не розроблено. Для розв’язання цієї проблеми необхідно вдосконалити наявні механізми в Конвенції про уникнення подвійного оподаткування, підписаній ще 20 років тому між урядами України та Польщі.

Закон про мобілізацію

Учасники розмови підтримали зміни до законодавства щодо правил мобілізації, проте звернули увагу на необхідність надання додаткових роз’яснень окремих норм законопроєкту для громадян України, які тривалий час перебувають за кордоном. Зокрема, йдеться про нову норму, згідно з якою консульські послуги чоловікам надаватимуться тільки за наявності військово-облікових документів.

«Є багато людей, які проживають у Польщі 10, 20 чи більше років. Якщо вони зараз повернуться до України, щоб зробити собі військово-облікові документи, то їх вже назад до Польщі не впустять. Така ситуація лише ускладнює життя українців за кордоном і не заохочує до повернення на Батьківщину у майбутньому», – зауважив Петро Петреній.

Балтський шлях прибуття біженців до Польщі

Ще одна проблема, яку порушили під час зустрічі, стосувалася громадян України, які прибули до Польщі так званим балтським шляхом з окупованих перед 2022 роком територій. Вони можуть не мати жодних документів, що підтверджують їхнє громадянство. Найчастіший випадок – це діти українських громадян, які народилися на території ТОТ АР Крим й окремих регіонів Донецької та Луганської областей.

«Ми стикаємося з випадками, коли у Польщі перебувають громадяни України, які, хоч і прибули із неокупованих територій, в силу культурних особливостей або життєвих обставин не мають, а часом і ніколи не мали українських документів. Працівники українського консульства в обох випадках наполегливо радять цим громадянам повернутися до України й отримати документи там замість того, щоб розв’язати їхні проблеми тут, у Польщі. Однак такий варіант часто для цих людей є неприйнятним», – звернула увагу Мирослава Керик.

Загалом участь у заході взяли 23 громадські лідери, які представляли 15 українських громадських, освітніх, волонтерських та духовних організацій. Також на заході були присутні представники Посольства України в Республіці Польща разом із Надзвичайним і Повноважним Послом Василем Зваричем.

Наприкінці зустрічі Віцепрем’єр-міністерка Ірина Верещук подякувала всім учасникам за розмову та заявила, що такі консультації стануть регулярними, а рекомендації українських громадських активістів будуть передані до уваги відповідних міністерств.

Фото: Мінреінтеграції