Як відновитися після травматичної події: 7 кроків до подолання травми та проживання складних часів

Як вийти з такого стану та що допомагає долати травматичний досвід і залишатися стійкими навіть у найскладніші часи, розповів професор ван дер Колк у другому епізоді нового сезону подкасту «Простими словами», що виходить в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». Про це РеІнформ повідомляє з посиланням на Міністерство охорони здоров’я.

1. Відчувати зв’язок із людьми навколо

Для багатьох людей першим імпульсом після початку повномасштабної війни було бажання негайно допомагати тим, хто в біді, й об’єднуватися для цієї допомоги. Але коли надто багато страшних подій тривають так довго, у декого можуть опускатися руки та з’являтися відчуття безсилля.

Така втрата надії може бути дуже небезпечним моментом у суспільстві. Тому важливо продовжувати робити те, що нам під силу, щоб зберегти відчуття власної спроможності. І не припиняти контакт з іншими людьми, долучатися до спільних дій, підтримувати одне одного.

2. Повертати агентність: бути капітаном свого корабля

Не кожна жахлива подія призводить до психологічної травми. Але якщо людина відчуває повну безпорадність і світ навколо її не підтримує, тоді може відбутися сильна травматизація. Це пов’язано з відчуттям втрати агентності, коли ми вважаємо, що нічого не можемо змінити у власному житті.

Ми відчуваємо знерухомлення та припиняємо будь-які дії, щоб почуватися краще. Маленькі кроки, які нам зараз під силу, і наповнення цих кроків змістом здатні повернути відчуття агентності. Бо ми відчуваємо, що можемо на щось впливати й щось змінювати. Коли ми продовжуємо робити те, у чому бачимо сенс, ми передаємо це відчуття спроможності далі, іншим людям.

3. Шукати приклади, що надихають та підтримують

У часи великого стресу питання лідерства стає надзвичайно важливим. Ми шукаємо людей, які можуть стати для нас хорошим прикладом. Лідерів, які допоможуть нам долучатися до корисних дій і відчувати спільне творення зміни.

Також ми шукаємо опори в людях, які знають більше за нас, мають більше повноважень, так звану «батьківську фігуру», яка б відчувала, як нам складно й виявляла турботу та підтримку. Тому зараз нам украй важливо бачити, що люди при владі знають, через що ми проходимо, і не відокремлюють себе від решти суспільства.

4. Говорити про свій досвід

Наше завдання – почати проговорювати цей складний досвід, розповідати особисті сімейні історії, відновлювати відчуття єдності та довіри. Бо усвідомлення колективних травм, які ми пережили, може стати основою наших нових стратегій копінгу з подіями, що відбуваються зараз.

На індивідуальному рівні також важливо знаходити доречні слова, щоб описувати свій досвід. Важливо говорити з іншим, про те, що відбувається всередині нас – лише так ми можемо налагоджувати якісний зв’язок одне з одним, а зв’язок –– це те, що дає нам відчуття безпеки.

5. Повертати зв’язок із тілом

Травма проживається в тілі таким чином, що після закінчення травмувальної події тіло продовжує надсилати нам сигнали про небезпеку, про неможливість вижити й упоратися з тим, що сталося.

За допомогою руху та дихання люди вчаться краще відчувати своє тіло й заспокоювати його. Це вивільнює розум для більш ясного мислення. Так, повертаючи контроль над тілесними реакціями, ми повертаємо контроль над своїм життям навіть у найскладніших обставинах.

6. Не ділити травми на справжні та несправжні

Важливо говорити про травму в суспільстві, не знецінюючи різний досвід людей. Якщо одна людина пережила полон, а інша – фізичне насильство в сім’ї в дитинстві, ми не маємо оцінювати одну травму як важливішу чи більшу.

Звісно, у нашому контексті можуть виникати думки, що військова травма – реальна, а інші – ні. Але часто військові – це вже сформовані дорослі особистості, які мають власну систему координат і здатні використати все, чого навчилися раніше, щоб упоратися з травмою.

7. Відроджувати колективні практики зцілення, що є в нашій культурі

Пісні, які ми співаємо разом, аби розділити біль і відчути єдність, спільні танці чи традиційна їжа, яку ми готуємо, щоб відчути себе частиною більшої культури. Це практики, що виникли з нашої минулої історії випробувань і допомагали українцям проходити через складні часи. Зараз, перебуваючи всередині воєнної реальності, нам варто робити все можливе, щоб продовжувати почуватися живими, зберігати єдність і надавати сенсу нашим діям.

Раніше ми розповідали, куди звернутися по безкоштовну психологічну допомогу.