Все про гуманітарну складову - офіційно
ВАЖЛИВО

Дев’ять найважливіших гуманітарних кроків за 90 днів війни

24 Травня 2022, 21:00

Сьогодні минає 90 днів від того моменту, коли злочинний кремлівський режим путіна наважився після восьмирічного маскування та гри у «проксі-війну» таки не спровоковано напасти всією своєю воєнною міццю на Україну, залучивши до агресії і білорусь. Уже три місяці наші героїчні воїни, жертвуючи своїми життями, боронять рідну землю й успішно її звільняють, щойно це вдається зробити.

Війна принесла нам неймовірні людські втрати й трагедії, захоплені рф цілі регіони, знищено міста і села, будинки, інфраструктуру, багато родин просто щезло – на їхньому майбутньому поставила хрест рашистська вояччина. Кількість внутрішньо переміщених осіб в Україні перевищила 8 млн, а українських біженців за кордоном – понад 6 млн. Тому з перших днів цієї навали українська держава почала оперативно вирішувати комплекс гуманітарних проблем, що супроводжують вторгнення рф, особливо акцентуючи увагу на убезпеченні цивільного населення та надання допомоги переселенцям.

Окреслимо дев’ять найважливіших гуманітарних кроків, які українська влада вживала і продовжує здійснювати в перебігу воєнної агресії росії.

Переформатування
Передусім важливим видається те, що місцеву владу достатньо швидко переформатували на військові адміністрації, надавши їм широкі повноваження в контексті допомоги населенню, аби легітимно й оперативно убезпечувати життя громадян і виконувати інші профільні функції. Також значно зменшено бюрократичну тяганину в багатьох процесах на місцях. Так само перебудовано на воєнні рейки роботу всього державного апарату, а суспільство орієнтоване на відбиття воєнної агресії та мобілізацію всіх своїх сил і спроможностей для цієї мети.

1.Евакуація
Від першого дня російського наступу гостро постало питання організації евакуації цивільного населення із охоплених бойовими діями районів та гуманітарних коридорів для порятунку людей із уже захоплених ворогом територій. Лідерство в цьому питанні продемонструвало Мінреінтеграції і його очільниця Віцепрем’єр-міністр України Ірина Верещук. Щоденні складні перемовини із російською стороною, недотримання нею режиму тиші, надскладна ситуація із евакуацією та гумдопомогою маріупольцям, підступні дії і обстріли росіян. Все це було, як і те, що вдавалося відкривати до десяти і навіть більше гуманітарних коридорів на добу, даючи шанс сотням тисяч людей вижити як завдяки колонам евакуаційних автобусів, так і змозі виїхати на власних авто. Окремої оповідки заслуговує епізод операції з порятунку бійців та цивільних маріупольців з «Азовсталі».
Величезну лепту тут внесла і «Укрзалізниця», організовуючи евакуаційні рейси у почасти драматичних обставинах, як і волонтери та місцева влада, допомагаючи людям врятуватися – порахувати кількість цього чину добра просто нереально.

2.Сервіс допомоги внутрішньо переміщеним особам
Зібраність влади і правильна організація роботи дозволили створити кейс рішень та продуктів, які достатньо ефективно змогли сформувати сервіс допомоги внутрішньо переміщеним особам. У концентрованому і доопрацьованому варіанті він оформився як комплексна послуга для ВПО у «Дії», де можна оформити довідку внутрішньо переміщеної особи і необхідні соціальні виплати онлайн.

3.Виплати для ВПО
Із травня місяця отримувати щомісячну допомогу від держави мають право громадяни, які перемістилися з територій, де тривають бойові дії, або перебувають у тимчасової окупації чи в оточенні (блокуванні), а також особи, чиє житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження, і які подали заявку на відшкодування, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг. Перелік таких громад затверджує Мінреінтеграції за погодженням Мінборони.
Розміри допомоги: для осіб з інвалідністю та дітей – 3 000 гривень, для інших – 2 000 гривень.
Крім цього, одноразову допомогу можуть отримати і особи, які евакуюються із районів проведення бойових дій. Ці виплати проводить «Укрзалізниця». Також одноразову допомогу від місцевої влади отримують особи, які проживають в деокупованих регіонах.
Також ВПО з-поміж найуразливіших груп отримують додаткові до державних програм виплати у межах Всесвітньої продовольчої програми ООН у розмірі від 2200 до 2500 гривень на місяць.
Тим часом особи, які безоплатно прихистили внутрішньо переміщених осіб, можуть отримати компенсацію від держави – 450 гривень за одну особу на місяць. А роботодавці, які наймають переселенців на роботу, отримують допомогу від держави – на кожного працевлаштованого 6500 грн.

4. Гуманітарна допомога
Надважливим рішенням Уряду в перший місяць війни є максимальне спрощення режиму проходження закордонної гуманітарної допомоги будь-якому отримувачу в Україні. Для її завезення потрібен лише один документ – декларація. Також скасовано перелік товарів, які визнавали гуманітарною допомогою. Це означає, що можна везти всі легальні товари, заявлені як гумдопомога і без обмежень та довідок від чиновників.
Також отримані домовленості із низкою європейських держав щодо бездозвільного проїзду для перевізників гуманітарних вантажів в Україну. Тим часом Мінреінтеграції координує із обласними військовими адміністраціями, неурядових сектором розподіл гуманітарної допомоги, зокрема іноземної.
В цьому контексті доволі корисним стало створення офіційної платформи для об’єднання волонтерських та державних ініціатив з гуманітарної допомоги в час війни – «СпівДія».

5. Міжнародне співробітництво
В гуманітарній царині цього часу помітними є впровадження нового проєкту ПРООН щодо розмінування, створення інтерактивної платформи для маркування пошкоджених будівель, а також можливості їх відновлення.
Важливим є створення за допомогою польських партнерів в Україні Фонду імені Клеменса Шептицького, що має підтримувати сиріт українських військових й надавати допомогу жінкам-військовослужбовцям, які повернулися з російського полону.
Також надихає посилення співпраці Мінреінтеграції і УВКБ ООН в контексті розв’язання гуманітарних проблем, захисту і допомоги ВПО, зокрема у темі їх забезпечення житлом шляхом будівництва модульних містечок, переобладнання нежитлових приміщень та ремонту зруйнованих будівель. А також – гуманітарної та фінансової допомоги.

6. Житло для переселенців
Держава шукає механізми, фінансові ресурси, міжнародну допомогу аби ефективно вирішити проблему житла для тих, хто його втратив внаслідок війни або тимчасово не може повернутися додому через окупацію.
Одним з таких кроків стало затвердження 20 квітня Урядом порядку формування фондів житла для тимчасового проживання, що розширює механізми забезпечення житлом вимушених переселенців і є частиною комплексної роботи влади з вирішення проблем ВПО. Кабмін затвердив порядки формування фондів житла для тимчасового проживання, його облік і надання його внутрішньо переміщеним особам та подальшого викупу, визначив як його будувати.

В багатьох громадах як тимчасовий або проміжний прихисток для переселенців уже реалізують проєкти модульних містечок чи перепрофілювання готелів, баз відпочинку, гуртожитків.
У регіонах влада уже виділяє землю під будівництво тимчасового житла для переміщених осіб та складає списки осіб, які потребують першочергового отримання прихистку. Фінансуватимуть роботи за рахунок держави, коштів статутного капіталу Держмолодьжитла, місцевих бюджетів, міжнародних донорів, добровільних внесків фізичних і юридичних осіб.

7. Документування і компенсація збитків
Суттєвим доповненням до цільових виплат для тих, хто залишився без даху над головою внаслідок війни, є визначена процедура компенсації за пошкодження і знищення житла. Зокрема, йдеться про надання житлоплощі з обмеженням до 150 кв. метрів замість коштів. Планується також, що люди, які втратили житло, зможуть отримати кошти з обмеженим правом використання (на ремонтні роботи, будівництво чи купівлю нового житла). Розмір виплати визначатимуть після оцінки втраченого майна чи його пошкоджень.
У комплексі з цією можливістю, у застосунку «Дія» можна подати заявку про пошкоджене житло під час повномасштабного вторгнення рф в Україну і податися на програму з відновлення житла.

8. Електронні сервіси
Як не дивно, а війна лише прискорила розвиток в Україні онлайн-сервісів, зокрема державних, особливо в царині спрощення доступу до адміністративних послуг. Про окремі досягнення ми розповіли в попередніх пунктах. Але згадаємо іще таку низку сервісів, як «е-Малятко», можливість стати на облік з безробіття через портал «Дія» йотримати відповідну виплату та низка інших можливостей, які відкриває ця платформа.

9. Національне інформаційне бюро
17 березня створено Національне інформаційне бюро, яке опікується надзвичайно чутливими питаннями гуманітарної грані війни – розшуком осіб, які потрапили в полон або ж зникли під час бойових дій.

МІТКИ