До списків нематеріальної спадщини України включили гуцульське художнє дереворізьблення

Традицію гуцульського художнього дереворізьблення внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Про це повідомляє РеІнформ з посиланням на Міністерство культури та інформаційної політики України.

Характерна ознака гуцульської різьби – поєднання плоско-рельєфної та контурної різьби. Фон – фактурний або вибраний. Вони суттєво вирізняються за технологічними ознаками з поміж технік різьби інших регіонів. Елементами такого різьблення є прості геометричні фігури, утворені поєднанням горизонтальних, вертикальних та скісних (під кутом 45-60 градусів) ліній.

Фото: Українській сувенір

Багато елементів та мотивів мають назви співзвучні з місцевою природою і побутом горян – «смерічки», «бесаги», «копанка», «неглибока криниця», «бані», «ментелі», «тарниця», «плаїки», «кочета», «кривулька», «зубці», «головкате», «Ільчасте письмо» і багато інших. Це свідчить про те, що і форма, і назва мають регіональне звучання.

Ще однією характерною особливістю гуцульського художнього дереворізьблення є поєднання сухої різьби з техніками інкрустації кольоровими металами, пацьорками, перламутром та інтарсією різними породами дерев.

Гуцульські майстри досягли неймовірної майстерності та художньої виразності. Найбільш популярними є такі орнаментальні мотиви інкрустації: «зубці», «калачики», «квадрати», «дуги», «ромби», «ментелі», «шнурочок», «круглі», «віконці», «трилисник», «сльозки», «лелеки», «бані», «кучері», «заячі вушка», «тарниці», «фасульки» («огірочки»), «маки з трикутниками», «рачки».

Фото: Суспільне

Окрім посуду, домашнього начиння, меблів, атрибутів особистого користування, важливими є твори сакрального мистецтва. Це придорожні хрести, ікони, іконостаси тощо.

Раніше ми писали, що три  культурних надбання України невдовзі можуть потрапити під охорону ЮНЕСКО: мистецтво українських писанок, кобзарсько-лірницькі традиції та технологія вишивання «білим по білому».